Гумінові і фульвові кислоти часто продають як “біостимулятор” і “натуральний хелатор”. У гідропоніці вони можуть бути корисні, але частіше стають джерелом проблем, якщо їх вносити без розуміння: мутність, органічне навантаження, біоплівки, падіння ORP, з’їдання DO і конфлікт з санітарним контуром.
Причина → наслідок
- Додали гумати у рециркуляцію – органіка росте – біоплівки прискорюються – DO падає, корінь стає вразливим.
- Після внесення “все виглядає краще” – але це інколи оптичний ефект (pH/мікро/вода), а не реальне вирішення дефіциту.
- Система з окисниками (H2O2/PAA/AOP) – внесли гумати – окисник витрачається на органіку – санітарний контур слабшає.
Гумінові vs фульвові – практична різниця
Грубо: гумінові фракції важчі, темніші, частіше дають забарвлення і мутність. Фульвові легші, більш “розчинні”, але все одно є органікою. Для гідропоніки важливо не назва, а те, що ти додаєш: органічне навантаження у систему, яка може бути або стерильною, або біологічною (біопоніка).
Де це може бути виправдано
- Біопоніка, де органіка і так частина процесу, і є регламент механіки, DO, санітарії.
- Локальні внесення (не в рециркуляцію), коли потрібно працювати з субстратом або кореневою зоною без закачування органіки в труби.
- Проблеми води, де потрібен контроль іонів/мікро, але тільки якщо ти реально вимірюєш pH/EC і бачиш причинність.
Де це найчастіше шкодить
- Рециркуляційні системи з чистою мінералкою, де ціль – мінімізувати біологію.
- Системи з UV-C/PCO/озоном або санітарним режимом на перекисі – органіка стає паливом для витрат і побічних реакцій.
- Коли є історія біоплівок, запаху, “слизу” або Root Rot – гумати майже завжди погіршують картину.
Конфлікт з мікроелементами і “ефект хелату”
Так, гумінові речовини можуть взаємодіяти з іонами. Але це не те саме, що стабільні хелати (EDTA/DTPA/EDDHA). У гідропоніці “покращення” після гуматів часто приходить від зміни pH, буферності або тимчасової мобілізації, а потім повертається у вигляді мутності і біоплівки.
Мінімально безпечний регламент
- Визнач, ти в режимі “стерильної” гідропоніки чи біопоніки. Це дві різні логіки.
- Не лий у рециркуляцію без плану механіки: фільтрація, сервісні точки, промивки.
- Контролюй DO і ORP як індикатори того, що органіка “з’їдає” систему.
- Якщо є санітарний режим – або знімай його на час тесту, або визнай, що гумати стануть витратним матеріалом для окисника.
- Тестуй малими дозами і дивись не на “сьогодні красиво”, а на 3-7 днів по нальоту і стабільності.
Типові помилки
- Додають гумати, коли вже є біоплівка і запах.
- Лікують дефіцит Fe гуматами замість корекції pH/хелату.
- Ігнорують фільтрацію і думають, що “органіка розчинна”.
- Змішують з окисниками і дивуються, що “не працює санітарія”.
Діагностика
- ORP падає, вода темніє, з’являється запах – органіка виграє у санітарного контуру.
- DO знижується при тих самих налаштуваннях аерації – мікробіологія з’їдає кисень.
- Через тиждень з’являється наліт у фільтрах і лініях – механіка не готова до органіки.
Пов’язані поняття
- Біопоніка: органічна гідропоніка, нітрифікація, дигестат і чому система “живе” за своїми правилами
- Фільтрація і механіка у біопоніці: як тримати органіку під контролем без “вбивства” системи
- Санітарія у біопоніці: як не вбити біологію і не виростити біоплівки
- Біоплівки в гідропоніці: чому система “заростає” і як це зупинити
- ORP / Redox у гідропоніці: що показує “чистота” розчину
- DO (Dissolved Oxygen): розчинений кисень у воді гідропонних систем
- Хелати заліза та мікроелементів (EDTA, DTPA, EDDHA): коли вони працюють і чому “залізо є”, а хлороз не зникає








