Помітив білих дрібних метеликів що злітають при торканні листка — обробив піретроїдом. Через тиждень їх знову повно. Обробив ще раз. Ефект тримається три дні. Проблема не в препараті і не в дозі — на листках у цей момент сотні яєць і лускатих «черепашок» восьмого дня які контактний інсектицид просто не бере. Кожне нове покоління, що виходить з невидимих стадій, відновлює популяцію швидше ніж одна обробка встигає її збити.
Короткий словник: Білокрилка — дрібна комаха ряду Hemiptera; основні види у теплицях — Trialeurodes vaporariorum (теплична) і Bemisia tabaci (тютюнова); харчується флоемним соком і виділяє медвяну росу що є субстратом для сажистого гриба. Імаго — доросла особина; у білокрилки — крилата форма що легко помічається і легко злітає при тривозі. Пупаріум (четвертий вік личинки) — нерухома «черепашка» прикріплена до листка; має воскове покриття і стійка до контактних інсектицидів — саме ця стадія рятує популяцію при обробках.
Цикл і чому одна обробка не дає контролю
Білокрилка проходить п’ять стадій: яйце → три рухомі личинкові стадії → пупаріум (нерухома «черепашка») → імаго. Яйця і перша личинкова стадія — на нижній поверхні листків. Друга і третя личинкові стадії — там само, дрібні і майже прозорі. Пупаріум — нерухомий, покритий восковим щитком, прикріплений до листка.
Контактний інсектицид при обробці знищує дорослих особин і частково рухомих личинок. Пупаріум при цьому живий — воскове покриття захищає від більшості препаратів. Яйця — теж виживають. Через 5–7 днів з пупаріумів виходять нові дорослі, відкладають яйця — і виглядає як «препарат перестав діяти».
Повний цикл при +24°C — близько 3–4 тижнів. Одна самка відкладає 150–300 яєць. При теплих умовах і відсутності контролю популяція зростає лавиноподібно.
Тютюнова vs теплична: чому вид має значення
Trialeurodes vaporariorum — теплична білокрилка, поширеніша в прохолодніших умовах. Бемізія (Bemisia tabaci) — тютюнова, агресивніша і небезпечніша: переносить більше вірусів, стійкіша до інсектицидів, розвивається швидше при температурі вище 25°C.
Розрізнити можна за положенням крил: у теплаурод крила горизонтальні, паралельні листку — «дахоподібні». У бемізії крила складені під кутом вздовж тіла — більш «стрімкі». Різниця важлива бо бемізія стійкіша до неонікотиноїдів — основної групи препаратів проти білокрилки — і потребує іншої ротації.
Умови що провокують спалах
Білокрилка розмножується найшвидше при температурі 22–28°C і низькій вологості. Перегрів теплиці у літній період — найчастіша передумова спалаху.
Ввезення заражених рослин — головний вектор первинного занесення. Розсада, маточні рослини, нові культури без карантину — стандартне джерело. Навіть кілька яєць на купленій розсаді за два тижні дають помітну популяцію.
Слабкий моніторинг — причина пізнього виявлення. Жовті клейкі пастки показують появу дорослих особин до того як популяція стає помітною при огляді листків. Поріг тривоги — 1–5 особин за тиждень на пастку: будь-яка поява вимагає посиленого огляду нижньої поверхні листків.
Контроль: що і в якій послідовності
Виявлення і ізоляція. При першому виявленні — визначити вогнище. Жовті пастки навколо вогнища, посилений маршрутний огляд. Рослини з масовим ураженням — видалити або ізолювати.
Біологічний контроль при низькій популяції. Encarsia formosa — паразитична оса що відкладає яйця в пупаріум тепличної білокрилки. Ефективна при T. vaporariorum, значно менш ефективна проти Bemisia tabaci. Eretmocerus eremicus — ширший спектр дії включно з бемізією. Ентомофаги вводяться при низькій популяції — при масовому ураженні спочатку хімія для зниження популяції.
Хімічний контроль з ротацією. Серія обробок з інтервалом 5–7 днів — щоб накривати нові покоління що виходять з пупаріумів. Мінімум 3 обробки в серії.
Основні IRAC-групи: група 4A (неонікотиноїди — імідаклоприд, тіаметоксам), група 23 (тетраніліпрол), група 9 (піметрозин — тільки проти рухомих стадій), група 28 (діамідні). Чергувати групи між серіями — неонікотиноїди особливо швидко дають резистентність при монозастосуванні.
Обробка нижньої поверхні листків. Більша частина популяції — яйця і личинки на нижній поверхні. Обприскування зверху вниз не накриває їх ефективно. Обробка з покриттям нижньої поверхні — обов’язково.
Три помилки, які коштують найдорожче
Одна обробка і «почекаємо». Навіть ефективний інсектицид не дістає пупаріум. Без наступної обробки через 5–7 днів для нового покоління — популяція відновлюється і виглядає як «препарат не допоміг».
Не перевіряти нижню поверхню листків при огляді. Дорослі особини що злітають — помітні. Яйця, личинки і пупаріуми на нижній поверхні — ні. Оцінювати реальний стан популяції тільки за дорослими особинами в повітрі або на пастці — значить бачити вершину айсберга. Загальну стратегію IPM і логіку рішень дивись у відповідній статті.
Застосовувати тільки неонікотиноїди. Обидва основні види тепличної білокрилки мають задокументовану резистентність до цієї групи у багатьох популяцій. Якщо після трьох обробок імідаклопридом ефект мінімальний — це не питання дози, а питання резистентності. Змінити групу.
Як зрозуміти що білокрилка під контролем
Кількість особин на жовтих пастках знижується три тижні підряд. При огляді нижньої поверхні листків — пупаріуми переважно темні (паразитовані ентомофагом) або нові яйця відсутні. Нові рослини з ознаками харчування не з’являються. Медвяна роса і сажистий гриб не поширюються.
Якщо хочеш розібратись глибше: Ентомофаги: які хижаки проти яких шкідників і як їх не знищити хімією — пояснює як Encarsia і Eretmocerus вписуються в хімічну ротацію і які препарати можна застосовувати без знищення ентомофагів.