Купив баночку Phytoseiulus, рівномірно розсипав по рослинах, чекає результату. Через тиждень кліщ є і навіть більше, хижаків не видно. Висновок: «ентомофаги не працюють». Але за три дні до виходу баночки провів «профілактичну» обробку абамектином — і знищив хижих кліщів разом з шкідниками ще до того як вони почали харчуватись. Ентомофаги — жива система зі своїми умовами, і ці умови треба знати до того як відкривати баночку.
Короткий словник: Ентомофаги — організми що харчуються комахами або кліщами-шкідниками; поділяються на хижаків (безпосередньо поїдають жертву) і паразитоїдів (відкладають яйця всередину жертви де личинка розвивається і вбиває хазяїна). Хижаки — Phytoseiulus persimilis, Neoseiulus californicus (проти кліща), Orius laevigatus (проти трипса), Aphidoletes aphidimyza (проти попелиці). Паразитоїди — Encarsia formosa, Eretmocerus eremicus (проти білокрилки), Aphidius colemani (проти попелиці); жертва залишається живою поки не гине від личинки паразита — «муміє» або «черепашка».
Коли ентомофаги працюють, а коли — ні
Ентомофаги ефективні в одному діапазоні: низька або середня популяція шкідника, правильний мікроклімат, відсутність хімічного навантаження. За межами цього діапазону — марна трата живого матеріалу.
При спалаху — масова павутина від кліща, колонії попелиці на кожній верхівці, білокрилка хмарами — ентомофаги не встигнуть розмножитись до рівня що дасть контроль. Спочатку хімія для збивання популяції, після витримки карантинного інтервалу — ентомофаги для утримання.
Мікроклімат: кожен вид має свій оптимум. Phytoseiulus при температурі вище 30°C або вологості нижче 60% — уповільнюється і гине. Encarsia формоза потребує температури мінімум 18°C і денного освітлення для активного пошуку жертви. Перевіряти умови в зоні вирощування до введення — не після.
Основні ентомофаги і проти кого вони працюють
Проти павутинного кліща: Phytoseiulus persimilis — спеціалізований хижак виключно Tetranychus urticae. Дуже агресивний, розмножується швидше за жертву при температурі 20–25°C і вологості 70%+. Мінус — при відсутності жертви гине, не зберігається в системі. Neoseiulus californicus — менш агресивний але витримує ширший температурний діапазон і нижчу вологість, може харчуватись іншими кліщами при нестачі жертви. Для теплих і сухих умов — Neoseiulus надійніший.
Проти трипса: Amblyseius cucumeris — харчується личинками першого і другого віку трипса; вводити превентивно до появи трипса або при перших виявлених особинах. Не діє на дорослих трипсів. Orius laevigatus — активний хижак що атакує всі стадії трипса включно з дорослими і яйцями; ефективний при вищій популяції але потребує температури 20°C+ і часто не зимує в теплицях без підігріву.
Проти білокрилки: Encarsia formosa — паразитоїд тепличної білокрилки Trialeurodes; відкладає яйце в пупаріум, уражений пупаріум чорніє. Неефективна проти Bemisia tabaci. Eretmocerus eremicus — ширший спектр, включно з бемізією. Вводити при перших виявлених особинах на пастках.
Проти попелиці: Aphidius colemani — паразитоїд що відкладає яйце в живу попелицю; уражена попелиця стає бронзовою «муміє». Ефективний при низькій популяції. Aphidoletes aphidimyza — хижа галиця чиї личинки знищують колонії; активна вночі, потребує темного фотоперіоду.
Хімія і ентомофаги: карантинні інтервали
Це найчастіша причина провалу. Багато інсектицидів і акарицидів токсичні для ентомофагів довше ніж для шкідника. Список основних карантинних інтервалів (мінімальний час між обробкою і введенням ентомофагів):
- Абамектин (група 6): 14–21 день залежно від температури і поверхні
- Спінеторам (група 5): 7–14 днів
- Піриміфос-метил: 7–10 днів
- Інсектицидне мило і масло: 1–3 дні (найбільш сумісні)
- Сірка: 7–14 днів і несумісна з Phytoseiulus повністю
Перевіряти карантинний інтервал конкретного препарату — в документації виробника ентомофагів, а не препарату. Виробники ентомофагів публікують таблиці сумісності — і там є нюанси яких не знайдеш в інструкції до акарициду.
Норми виходу і розподіл
Норми введення залежать від цільового рівня контролю — превентивний чи куративний — і від щільності рослин. Орієнтири:
- Phytoseiulus: 5–50 особин на рослину залежно від рівня зараження
- Amblyseius cucumeris: 50–100 особин на рослину превентивно
- Encarsia: 1–3 особини на 1 рослину на тиждень протягом 4–6 тижнів
- Aphidius: 1 особина на 10–20 рослин превентивно, вище при виявленій колонії
Рівномірний розподіл по зоні важливіший за точну норму. Фокусувати більше ентомофагів у зонах де шкідник виявлений першим — природна межа поширення колонії.
Три помилки, які коштують найдорожче
Вводити ентомофагів одразу після хімічної обробки без витримки карантинного інтервалу. Результат — знищення ентомофагів залишками препарату і марна трата живого матеріалу. Завжди перевіряти карантинний інтервал конкретного препарату у таблиці сумісності виробника ентомофагів.
Чекати спалаху і вводити як «лікування». Ентомофаги — профілактичний і підтримуючий інструмент. Phytoseiulus при масовому заселенні кліщем не встигне розмножитись раніше ніж культура буде знищена. Правило: вводити при перших ознаках або превентивно, а не при спалаху.
Не контролювати мурах при використанні ентомофагів проти попелиці. Мурахи фізично захищають колонії попелиці від Aphidius і Aphidoletes — відганяють ентомофагів. Без усунення мурах біологічний контроль попелиці не дає результату незалежно від норми виходу. Загальну стратегію IPM і логіку комбінування методів — дивись у відповідній статті.
Як зрозуміти що ентомофаги закріпились і працюють
При огляді рослин видно живих і рухомих ентомофагів — хижих кліщів, оріусів або муміє від Aphidius. Популяція шкідника стабільна або знижується при стабільній нормі введення ентомофагів і без хімічних обробок. Кількість хімічних обробок за цикл скоротилась порівняно з попереднім.
Якщо хочеш розібратись глибше: IPM у закритому ґрунті: стратегія захисту як процес, а не список хімікатів — пояснює як ентомофаги вписуються в загальну ієрархію захисту і як рішення про їх введення приймається на основі даних моніторингу, а не інтуїції.