Горох на мікрозелень замочують майже всі, хто його вирощує. Питання в тому, у чому саме: у звичайній воді чи в розчині біостимулятора, який продають як засіб для сильніших сходів і більшого врожаю. У Палермському університеті це перевірили на гороху і рукколі, результати вийшли у Frontiers in Plant Science 31 серпня 2026 року.
Головна цифра досліду: замочений горох дав на 53,2% більше зеленої маси, ніж горох, посіяний сухим. Нижче про те, що саме стояло у склянці, чому руккола не відреагувала взагалі і чим італійське замочування відрізняється від того, як горох замочують на звичайній фермі.
Що саме порівнювали
Взяли два біостимулятори: білковий гідролізат із сої (амінокислоти і пептиди, 5% азоту) і екстракт морських водоростей. Кожен давали одним із двох способів: замочуванням насіння перед посівом або поливом під корінь. Разом із двома контролями вийшло шість варіантів:
- сухе насіння, полив лише водою (контроль);
- замочування в дистильованій воді;
- замочування в гідролізаті;
- замочування в екстракті водоростей;
- сухе насіння, гідролізат під корінь;
- сухе насіння, екстракт водоростей під корінь.
Доза в обох способах 3 мл на літр, як радить виробник. Замочували добу в темряві при 20 °C. Під корінь розчин подавали через піддон: починали через тиждень після посіву і далі кожні два дні, пʼять разів по 100 мл на лоток. Горох сорту Viridios, руккола Matisse, торфʼяна суміш, LED-світло 16 годин на добу, 18 °C. Зрізали на 15-й день, кожен варіант у трьох повторностях.
Горох: звідки взялися 53%
Найбільший урожай дали два варіанти: замочування у воді (530,9 мг зеленої маси на квадратний сантиметр, це близько 5,3 кг з квадратного метра) і замочування в гідролізаті (529,3 мг). Цифри практично однакові. Гідролізат у склянці не додав до води нічого. Екстракт водоростей при замочуванні дав менше за обидва. Найменше зібрали з контролю, де сухий горох поливали водою.
Звідси і 53,2%: це прибавка замоченого у воді гороху відносно сухого. Для гідролізату автори наводять окреме порівняння: замочування в ньому дало на 33,3% більше, ніж той самий гідролізат під корінь. Під корінь обидва біостимулятори урожай гороху підняли, але до двох найкращих варіантів не дотягнули.
Автори пояснюють прибавку тим, що замочене насіння сходить швидше і рівніше, і розсада раніше починає набирати масу. Чому екстракт водоростей у замочуванні спрацював гірше за воду, вони пояснюють складом: амінокислоти гідролізату насіння вбирає легко, а складніші речовини екстракту гірше.
Руккола не відреагувала
На рукколі жоден варіант не змінив урожай статистично значимо. Ні замочування, ні біостимулятори, ні спосіб подачі. Автори повʼязують це з дрібним насінням і повільнішим ростом рукколи.
Це збігається з тим, що ми пишемо у вікі про пророщення насіння: насіння з тонкою оболонкою, як у рукколи чи редиски, довго замочувати не потрібно. Горох з його товстою оболонкою якраз та культура, де замочування працює.
Що біостимулятори все ж змінили
На вагу зрізу вони майже не вплинули, на склад вплинули. Екстракт водоростей підняв нітрати, гідролізат знизив, найсильніше при поливі під корінь. У гороху це +26,6% від екстракту і на 19,9% менше від гідролізату, у рукколи +6,5% і на 24,3% менше.
Коли біостимулятор поєднували із замочуванням, вітаміну C в гороху було на 20,9% більше, ніж у контролі. Поліфеноли в замоченому гороху від гідролізату зросли на 22,8%, від екстракту на 21,5%, якщо порівнювати з горохом, замоченим у воді. Антиоксидантна активність зросла від обох біостимуляторів, і спосіб подачі на неї не вплинув.
Тобто якщо біостимулятор щось і дає, то склад, а не кілограми. Для того, хто продає мікрозелень на вагу, це різні гроші.
Чим дослід відрізняється від замочування на фермі
В Італії горох замочували цілу добу, і це спрацювало. Але весь цей час посуд із насінням крутився на шейкері, 50 обертів на хвилину, тож вода постійно насичувалася повітрям. І води було мало: 40 мл на 35 г гороху. У склянці зі стоячою водою добове замочування закінчується інакше: як ми писали у вікі про пророщення, після 12-16 годин насіння починає задихатися і гнити. Тому у звичайній склянці горох тримають не довше 12 годин, як радить і картка мікрозелені гороху.
Друга різниця: після замочування насіння промили і підсушили до початкової ваги, і лише тоді посіяли. На фермі горох сіють мокрим. Як це змінило б результат, дослід не показує.
І масштаб. Один сорт гороху, один торфʼяний субстрат, лотки 16 на 11 см, три повторності на варіант. Це один дослід, загальним правилом для всіх сортів і субстратів він не є.
Що з цього взяти на практиці
- Горох замочуйте. Прибавку в досліді дало саме замочування, і для неї вистачило води.
- Якщо біостимулятор уже куплено, перевірте його на своїх лотках: два поруч, один замочений у воді, другий у розчині, решта однакова. Зважте зріз.
- Рукколу ні замочування, ні біостимулятори в цьому досліді не зрушили.
- Якщо стежите за нітратами, екстракт водоростей їх піднімає, гідролізат знижує.
Якщо горох після замочування став слизьким або пахне, розберіться за вікі про слизьке насіння: слиз це чи вже бактеріальна гниль. Якщо зійшов плямами, причини зібрано у вікі про нерівномірні сходи.
Замочування гороху: головне
- Замочений горох дав на 53,2% більше зеленої маси, ніж сухий (Consentino та ін., 2026).
- Замочування в гідролізаті дало стільки ж, скільки у воді: 529,3 проти 530,9 мг/см².
- На урожай рукколи не вплинуло нічого з перевіреного.
- Біостимулятори змінюють склад: нітрати, вітамін C, поліфеноли.
- Дослід замочував добу з постійним перемішуванням. У стоячій воді не довше 12 годин.
