Блок стоїть. Ти зробив усе, що написано на коробці, минув тиждень після надрізу, а на зрізі нічого. Або з’явилися крихітні голівки й засохли. Або виросло щось на довгих ніжках із шапками завбільшки з ніготь.
Майже завжди це одна з семи причин нижче. Кожна має видимий симптом і конкретну дію, і в більшості випадків блок ще можна врятувати. Порядок тут не випадковий: він від найчастішого до найрідшого, тому йди зверху вниз.
1. Блок ще не колонізований
Найпоширеніша причина взагалі. Плодоношення починається тільки після того, як міцелій з’їв увесь доступний субстрат: Cornell називає повну колонізацію умовою входу в наступний етап. Блок, у якому лишилися неосвоєні ділянки, грибів не дасть, скільки його не проси.
Строки, з якими варто звіряти свій календар:
- глива на соломі 14-28 днів, на тирсі 10-20;
- більшість спеціальних видів на тирсі близько 21 дня;
- шиітаке на тирсі 42-84 дні;
- колода з гливою 4-12 місяців, з шиітаке 6-18.
Є ще одна деталь, через яку строк тихо подовжується. У досліді Fungi Ally чотири полиці по 40 пакетів засіяли однаково, але в половини зерно лишили зверху, а в половини перемішали. Перемішані заросли за 14 днів, ті, де зерно лежало зверху, дійшли лише на 24-й. Десять зайвих днів це і десять зайвих днів для конкурентів.
І ще одна річ, яка тихо подовжує строк, хоча починається в перший день. Робоча норма засіву це один пакет міцелію на 5 фунтів на 200 фунтів субстрату, тобто 2,27 кг на 90,7 кг, і це приблизно 40 пакетів. Якщо пакетів більше, скажімо 50, росте і строк колонізації, і частка заражених блоків. Тому блок від сумнівного постачальника іноді стоїть довше просто через те, як його засіяли.
Що робити: дочекатися суцільного білого. Якщо крізь плівку видно темні плями субстрату, різати рано. Орієнтир на початку: міцелій сходить із зерна на субстрат приблизно на четвертий день після інокуляції.
2. Ініціацію ніхто не запустив
Друга за частотою причина і найприкріша, бо блок при цьому здоровий. Cornell визначає ініціацію як ланку між ростом міцелію і формуванням гриба, і називає три важелі прямо: знизити температуру, підняти рівень кисню, зробити отвір у пакеті.
Закритий цілий пакет у теплій кімнаті не отримує жодного з трьох сигналів. Міцелій у ньому житиме місяцями й плодоносити не почне, бо з його точки зору нічого не змінилося.
Що робити: дати блоку хоча б один сигнал. Найпростіший це надріз, який одночасно піднімає кисень у точці розрізу. Для шиітаке працює ще й вимочування (колода 24 години, блок 5-12 годин) та холодовий шок у холодильнику на 12-24 години, після якого йде сильний набір примордіїв. Інші види шокувати зазвичай не треба.
3. Розріз зроблений не за видом
Міцелій це один організм, і він спрямовує енергію туди, де плодоношення можливе. Тому форма й місце розрізу вирішують, де саме вийдуть гриби і чи вийдуть узагалі.
- Глива, каштановий гриб, піоппіно. Розріз від кута до кута по широкій стороні пакета. Друга хвиля піде з того самого розрізу, тому при зборі прибирай увесь матеріал гриба, без залишків.
- Левова грива. Маленькі «v» або «x», зазвичай два на широкій стороні й один на вузькій. Гриб виростає з кулак, тому розрізи розноси. Плодоносити має вбік: зверху в ньому збирається вода і починається хвороба.
- Королівська глива. Найвибагливіша: їй потрібна вища вологість, а іноді й подряпування або покривний шар. Пакет ріжуть зверху, лишаючи три дюйми плівки над субстратом. Саме ця плівка тримає вологість і дає грибу відростити довгу ніжку.
І загальне правило, яке порушують найчастіше: плівка має лишатися на субстраті. Знятий повністю пакет це пересушений субстрат за добу.
4. Блоки стоять впритул
Причина, про яку майже ніде не пишуть, а вона вбиває цілі партії. Міцелій гріє сам себе, і там, де пакети торкаються, тепло нікуди не йде. Cornell називає наслідок прямо: відмирання міцелію і занесення забруднювачів.
У шиітаке ситуація ще гірша. Якщо блоки торкаються один одного, вони в цьому місці не попкорняться і грибів там не дадуть узагалі. Відстань у долоню між пакетами для шиітаке названа критичною.
Це та сама історія, що й у причині 7 нижче, тільки з іншого боку. Міцелій виробляє тепло сам, і всередині пакета завжди тепліше, ніж у кімнаті. Там, де два пакети притиснуті один до одного, тепло не має куди йти, і локальний перегрів виникає навіть у прохолодній кімнаті з правильним термометром на стіні.
Що робити: долоня між пакетами на полиці, і це стосується саме періоду заростання, коли блоки найгарячіші.
5. У камері нема чим дихати
Симптом упізнається з одного погляду: довгі ніжки й маленькі шапки. Cornell описує це буквально як підпис високого CO2, а не як особливість сорту чи погану партію міцелію.
Робочі числа такі: CO2 нижче 1000 ppm для більшості видів і нижче 800 для гливи, повний обмін повітря в камері кожні 5-10 хвилин. Причому краще різко вкинути свіже повітря за хвилину-дві, ніж тримати постійний слабкий обдув. Як це рахується для конкретної кімнати, з вентилятором і об’ємом, розібрано в статті про приміщення під гриби.
Зверни увагу на зв’язок із причиною 2. Підняти кисень це один із трьох способів запустити плодоношення взагалі. Тобто задушлива камера псує форму грибів і водночас не дає їм початися.
6. Перші чотири дні пересушені
Симптом: примордії з’явилися і засохли, не перетворившись на гриби. Або краї молодих шапок підсихають і тріскаються. Це найприкріша з усіх семи причин, бо блок уже все зробив правильно і втрачається врожай, який фактично почався.
Вологість найкритичніша саме перші чотири дні після ініціації, поки примордії ніжні. У цей час її тримають вище 85 відсотків. Далі гриби грубішають: після приблизно трьох днів пиннінгу формально витримують навіть 60 відсотків, але робочий орієнтир це 80.
Що робити: накриття з перфорованої плівки або намет плюс зволожувач із гігростатом. Обприскувати самі гриби не треба, вода на шапці відкриває дорогу бактеріальній плямистості. Як це виглядає на практиці з одним блоком, показано в статті про гливи на підвіконні.
7. Температура не в тому діапазоні
Тут дві різні пастки, по одній на кожен етап, і плутають їх постійно.
На заростанні небезпечне тепло. Cornell тримає не вище 26,7 °C (80 °F), ідеально близько 21,1 °C (70 °F). Пастка в тому, що всередині пакета на 5,6-8,3 °C тепліше, ніж у кімнаті. При 26,7 °C у кімнаті серцевина виходить на 35,0 °C, а це температура, за якої міцелій, за формулюванням Cornell, зварює сам себе і відкриває двері зараженню. Тому в утепленій кімнаті охолодження важливіше за обігрів.
Холод на цьому етапі безпечніший. Cornell допускає зниження до 10,0 °C зовні: інкубація просто затягнеться, міцелій від цього не гине. Тобто прохолодний підвал це довгий строк, а тепла кімната це ризик втратити блок.
На плодоношенні небезпечні обидва краї. Ідеал 16,7-18,3 °C. Нижче 10,0-12,8 °C більшість видів різко втрачає продуктивність, вище 23,9 °C гриб стає тонким і низької якості. Перед тим як правити температуру, перевір штам: Cold Blue плодоносить при 2-10 °C, а Warm Blue при 16-29 °C, і блок у теплій кімнаті мовчатиме просто тому, що куплений не той.
Що робити: міряти температуру блоку, а не повітря. Кімнатний термометр на заростанні бреше на цілий діапазон.
Окремий випадок: шиітаке живе за іншим календарем
Якщо в тебе шиітаке, перевір спершу це, бо сім причин вище до нього застосовні з поправкою.
Після повної колонізації в шиітаке є ще 4-5 тижнів інкубації. Спочатку блок попкорниться, тобто стає бугристим, а приблизно до п’ятого тижня починає буріти. З інкубації його не виносять, доки не побуріло й не попкорнилося 75 відсотків поверхні.
І дві дії, які ламають цей процес. Падіння температури нижче 12,8 °C після четвертого-п’ятого тижня змушує блоки плодоносити замість того, щоб дозріти, і врожай сильно просідає. Те саме робить звичайне перекладання блоків з місця на місце: фізичний струс викликає раннє плодоношення. Правило Cornell просте: поставив на полицю і не чіпав 6-7 тижнів.
Коли блок уже не полагодити
Дві ситуації, у яких шукати причину далі сенсу немає.
Контамінація. Cornell формулює це як головну складність вирощування в приміщенні: джерела зараження субстрату зупиняють і не дають плодоносити потрібному грибу. Зелений, чорний або рожевий наліт означає, що блок програв конкуренцію, і це рішення остаточне.
Блок просто відпрацював. Хвилі згасають закономірно: у досліді на пшеничній соломі перша дала 624 г, друга 570 г, третя 254 г. Третя це близько 40 відсотків від першої. Ферми взагалі знімають блок після першої великої хвилі і ставлять новий, бо місце в камері дорожче за залишковий урожай.
Порядок перевірки
Коли блок мовчить, іди по цьому списку зверху вниз. Перші три питання закривають більшість випадків.
- Субстрат суцільно білий? Якщо ні, чекай далі, звіряючись зі строками виду.
- Ти дав блоку хоч один сигнал: надріз, прохолоду або кисень? Якщо ні, почни з надрізу.
- Розріз зроблений так, як треба для твого виду, і плівка лишилася на субстраті?
- Ніжки довгі, шапки маленькі? Це CO2, провітрюй різко і повністю.
- Примордії сохнуть? Вологість під 85 відсотків перші чотири дні.
- Термометр стоїть у блоці, а не на стіні? На заростанні різниця сягає 8 °C.
- Пакети на полиці розділені долонею?
Якщо всі сім відповідей правильні, а блок мовчить далі, справа або в контамінації, або в тому, що він уже віддав своє. Загальна картина того, як влаштований цикл і звідки беруться ці числа, розібрана в гайді про старт грибівництва вдома.
