Питання про приміщення приходить одразу після першого блока. Один пакет стоїть на кухні й нікому не заважає, п’ять уже займають підвіконня, а десять треба кудись поставити. І тут починається пошук ідеальної кімнати, якої немає.
Cornell Small Farms формулює це прямо: єдиного способу вирощувати гриби немає, як немає і ідеального місця для цього. Успіх залежить від того, чи можеш ти надійно утримувати потрібні умови, і чи підібрані під ці умови вид, штам і субстрат. А самі умови задає твій клімат, сезонний розмах температур і те, наскільки будівля утеплена, щоб гасити стрибки.
Тобто питання «підвал чи гараж» насправді звучить інакше: які чотири параметри треба тримати і скільки роботи коштує тримати їх саме в цій кімнаті. Розберемо по приміщеннях.
Дві кімнати замість однієї
Найчастіша помилка при виборі приміщення це шукати одну кімнату під увесь цикл. Цикл складається з двох різних режимів, і вимоги в них майже не перетинаються.
Заростання. Перші 4-8 тижнів субстрат тримають при стабільних 18,3-21,1 °C (65-70 °F). Головних факторів тут два, температура і вологість. CO2 і світло на цій стадії не важливі взагалі: Cornell пише, що їх налаштовують під зручність людей, які там працюють.
Плодоношення. Коли блок зарос, його зазвичай переносять в інше місце й міняють там температуру, вологість, світло і потік повітря. Ідеальна камера тримає 16,7-18,3 °C (62-65 °F).
Практичний висновок з цього виходить приємний. Під заростання годиться темна шафа, комора або будь-який кут без вікна і без вентиляції, аби температура була рівною. Гроші й ремонт з’їдає тільки друга кімната. Люди ж зазвичай починають з того, що шукають одне приміщення під усе, і відкидають варіанти, які насправді закривають половину задачі.
Підвал: чому він у списку перший
Cornell називає причину без прикрас: у підвалі й інших заглиблених приміщеннях температура тримається в діапазоні 10-18,3 °C (50-65 °F) майже без обігріву й охолодження. Верхня половина цього діапазону збігається з ідеалом плодоношення, і ти отримуєш її безкоштовно, самою геометрією будинку.
Межі теж названі. Нижче 10-12,8 °C (50-55 °F) багато видів різко втрачають продуктивність. Вище 23,9 °C (75 °F) гриби стають тонкими, швидко перестигають і втрачають якість. Між цими краями є плавна залежність: чим прохолодніше, тим повільніше росте гриб і тим щільніша в нього м’якоть.
Історія грибівництва це підтверджує краще за будь-які розрахунки. Penn State перелічує будівлі, у яких реально працювали ферми: закинуті вугільні й вапнякові шахти, старі пивоварні, підвали житлових будинків, природні й рукотворні печери, сараї для ревеню. Об’єднує їх стабільна прохолода, а не темрява: там же сказано, що гриби зазвичай ростять без світла, але темрява не є вимогою.
Є й зворотний бік. Той самий Penn State попереджає: попри статті про «будь-яку темну діру», товарне вирощування потребує спеціальних приміщень з вентиляційними системами. Підвал дає температуру даром і не дає повітря взагалі. Про це нижче окремо, бо саме тут ламається більшість саморобних камер.
Гараж: приміщення одного сезону
Гараж є в списку Cornell нарівні з підвалом і переобладнаною кімнатою, тож варіант робочий. Питання в тому, скільки місяців на рік він робочий без вкладень.
Формулювання Cornell про утеплення будівлі стосується гаража найбільше: це зазвичай найгірше утеплена споруда на ділянці, з воротами на півстіни. Влітку він іде за 23,9 °C, взимку падає нижче 10 °C, і між цими точками гриб або тонкий, або стоїть.
Виходів два. Перший це утеплення й кліматика, тобто перетворення гаража на підвал за гроші. Другий Cornell описує як робочу практику: міняти вид під сезон. При вирощуванні гливи з осені до весни беруть Pleurotus ostreatus, а на літо переходять на Pleurotus pulmonarius, який спокійніше переносить тепло в камері.
Для домашнього масштабу другий шлях чесніший. Гараж віддає тобі весну й осінь цілком, а влітку й у мороз просто стоїть порожній. Для перших партій цього достатньо: ти вчишся на реальних блоках і не платиш за клімат-контроль, поки ще не знаєш, чи взагалі продовжиш.
Теплиця: найважчий варіант
Теплиця в переліку Cornell теж є: серед інфраструктури, яку переобладнують під гриби, названі високі тонелі. Але режиму плодоношення для них джерело не описує, і причина зрозуміла, щойно покласти вимоги грибів поруч з тим, навіщо будують теплицю.
Теплиця спроектована збирати сонце й тримати тепло. Гриби потребують 16,7-18,3 °C і стелі в 23,9 °C. Світла їм треба рівно стільки, щоб у камері було комфортно читати книжку, бо світлом гриб міряє, наскільки витягувати ніжку, а не живиться ним. Виходить, що всі сильні сторони теплиці доводиться гасити: затіняти, провітрювати, охолоджувати.
Додай до цього скло й плівку, які майже не тримають температуру, тому вночі камера йде за вулицею, а на холодній поверхні осідає конденсат. При вологості 85 відсотків, потрібній грибам, теплиця перетворюється на дощ зсередини.
Де теплиця працює: як оболонка, всередині якої стоїть окрема утеплена камера, і як місце для заростання в міжсезоння, коли там 18-21 °C. Ставити блоки просто на стелажі в теплиці означає працювати проти будівлі.
Комора, шафа, контейнер: питання масштабу
Cornell описує діапазон приміщень як сходинки: від комори завбільшки з шафу до переобладнаної кімнати, гаража чи підвалу, далі склад і будівля, спроектована під гриби. Камера плодоношення при цьому буває від однієї полиці до причепа фури. У місті в цей список додаються морські контейнери й складські площі.
Головне, що дає ця шкала: починати можна з будь-якої сходинки, і перехід угору це питання грошей, а не технології. Активні виробники дають Cornell оцінку доходу в 1-3 долари чистими з квадратного фута, тобто 10,76-32,29 долара з квадратного метра. Періоду, за який рахують цю суму, джерело не називає, тому як обіцянку заробітку її брати не можна. Корисне в ній інше: дохід прив’язаний до площі, і кімната на 4 м² фізично не дасть того, що дає кімната на 40 м², скільки б ти не старався. Скільки коштує кожна сходинка цієї шкали і за скільки тижнів вона повертається, порахували окремо в статті про стартовий бюджет грибівні.
Тому перші партії розумно робити на найменшій сходинці. Одна полиця під плівкою на балконі вже показує, чи тримаєш ти вологість і чи встигаєш збирати вчасно. Як виглядає мінімальний варіант, розібрано в статті про гливи на підвіконні.
Повітря: цифра, на якій ламаються самороби
Ось арифметика, через яку відпадає половина «ідеальних» підвалів. Cornell дає приклад камери 10 на 10 на 7 футів, це приблизно 3,05 на 3,05 на 2,13 м, або 19,8 м³. Щоб повністю замінити в ній повітря за одну хвилину, потрібен вентилятор на 720 кубічних футів за хвилину, тобто 1223 м³/год. Його вішають на таймер і вмикають на 60 секунд кожні сім хвилин, зазвичай парою: припливний і витяжний разом.
Загальне правило Cornell: повний обмін повітря кожні 5-10 хвилин, причому краще різко вкинути свіже повітря за хвилину-дві, ніж тримати постійний слабкий обдув. Мета проста: CO2 нижче 1000 ppm для більшості видів і нижче 800 ppm для гливи. Докладніше механіка повітрообміну розібрана в нашій вікі про вентиляцію.
Тепер підстав ці числа у свій підвал. Камері на 20 м³ потрібен канал назовні й вентилятор побутового класу на 1200-1250 м³/год. Глухий погріб без продуху цього не дає, і жодне провітрювання дверима справу не рятує. Під заростання такий погріб підходить ідеально, під плодоношення потрібна дірка в стіні.
І друга частина тієї самої цифри, про яку зазвичай не думають. Кожні сім хвилин у камеру заходить повітря сусіднього приміщення разом зі своєю температурою і вологістю. Cornell ілюструє це прямо: якщо тягнути в камеру повітря на 37,8 °C, а тримати в ній треба 18,3-21,1 °C, охолодження працюватиме на знос. Тому важливо, куди дивиться твій канал: у затінений двір чи в розпечений літній гараж.
Вологість 85 відсотків і стіни, в яких ти живеш
Камера плодоношення за проектом це місце, яке будь-який будівельник назвав би аварійним. Перші чотири дні після появи примордіїв вологість тримають вище 85 відсотків, далі робочий орієнтир близько 80.
Тепер порівняй з нормою для житла. EPA радить тримати в домі нижче 60 відсотків, ідеально 30-50. Логіка там така: якщо вологе висушити протягом 24-48 годин після протікання, у більшості випадків цвіль не виросте. А конденсат на вікнах, стінах і трубах це вже ознака високої вологості. Різниця між 50 і 85 відсотками це різниця між квартирою і проблемою.
Звідси головне правило вибору приміщення: зволожуй камеру, а не кімнату. Намет, стелаж під плівкою, закрита шафа або окремий бокс усередині підвалу тримають свої 85 відсотків, поки решта приміщення лишається сухою. Витяжку виводь назовні, а не в коридор. Холодні поверхні поруч з камерою, наприклад труби холодної води, EPA радить укривати теплоізоляцією саме для того, щоб на них не осідав конденсат.
Наскільки гриби байдужі до сирості, добре видно з історії, яку наводить Penn State: одна з ферм працювала в старому корівнику, настільки вологому, що корови в ньому гинули від пневмонії. Будівля, непридатна для тварин, виявилася придатною для грибів. Твоє житло в цьому обміні має лишитися на боці корів.
Контамінація: головна плата за дах
За стіни й стабільну температуру доводиться платити, і плата ця однакова в підвалі, гаражі й теплиці. Cornell називає її прямо. Щойно ти виходиш з лісу в закрите приміщення, список видів, які можна надійно вирощувати, різко розширюється. Натомість доводиться стежити за середовищем на всіх стадіях і, що найважче, прибирати джерела зараження субстрату. Інакше гриб не плодоносить узагалі. На вулиці цієї проблеми майже не існує.
Для вибору кімнати з цього випливають три вимоги. Поверхні мають митися, тож картон, килими й стара деревина працюють проти тебе. Заростання варто тримати окремо від плодоношення, бо камера з дорослими грибами повна вологи й спор. І в період заростання, коли температуру тримають на 18,3-21,1 °C, блоки треба регулярно оглядати на цвіль, а не залишати на місяць у темряві.
Санітарію Cornell взагалі ставить одним з чотирьох плюсів контрольованого приміщення, поруч зі стабільною температурою, автоматикою і передбачуваним виходом з квадратного фута. Плюсом вона стає тоді, коли кімнату можна вимити.
Останнє в цьому переліку стосується не грибів, а тебе. У плодових камерах ферми шиітаке концентрація спор перевищувала мільйон на кубометр, і всі четверо працівників тієї ферми отримали кашель і зміни в легенях. У японського працівника виробництва еринги симптоми зникали в лікарні й поверталися щоразу після виходу на роботу. Тому кімнату під плодоношення обирають подалі від спальні й дитячої, а витяжку виводять на вулицю. Докладно ця тема розібрана в загальному гайді про вирощування грибів удома.
Чотири питання до кімнати
Замість пошуку ідеального приміщення візьми термометр і постав кімнаті чотири питання. Відповіді на них і є вибір.
- Скільки тут градусів у липні і в січні? Два виміри в найгарячіший і найхолодніший тиждень кажуть більше, ніж будь-яка порада. Робочий коридор це 10-23,9 °C, ідеал 16,7-18,3 °C.
- Куди піде повітря? Камері на 20 м³ потрібен канал назовні й вентилятор приблизно на 1200 м³/год, який працює хвилину кожні сім. Якщо каналу немає і зробити його не можна, це приміщення під заростання.
- Що станеться зі стінами при 85 відсотках? Якщо відповідь «цвіль», зволожуй не кімнату, а окремий бокс усередині неї.
- Чи можна тут мити поверхні і як далеко звідси спальня? Перше про врожай, друге про здоров’я.
Кімнати, яка відповість на всі чотири ідеально, у тебе немає, і це нормально: Cornell прямим текстом каже, що ідеального місця зазвичай не існує. Є кімната, у якій ти можеш надійно тримати умови, і вид, підібраний під ці умови. Печериця, наприклад, вимагає свого режиму і своєї технології, це розібрано окремо в статті про печериці вдома.
Почни з найпростішого. Поклади термометр з гігрометром у підвал, гараж і комору на тиждень, запиши мінімум і максимум у кожному. Після цього вибір робиться за п’ять хвилин, і жодна стаття тут уже не потрібна.
