Advanced Oxidation Processes (AOP): хаб по UV-C, озону та фотокаталізу для води і системи

AOP (Advanced Oxidation Processes) – це група методів, які окислюють органіку і частково дезактивують біологію за рахунок сильних окисників (переважно •OH-радикалів). Це не “чарівна санітарія”, а інструмент, який працює тільки коли ти контролюєш воду, потік і дозування.

Причина → наслідок

Вода мутна або з органікою – AOP “їсть” сміття – на біоплівку і патогенів ресурсу не лишається.
Система рециркуляційна, тепло і біологія ростуть – без окислення накопичується органіка – ORP падає і “чистота” розчину деградує.
Перебор з окисниками – корінь отримує стрес – симптоми схожі на дефіцити, але це хімічний опік і злам мікробіології.

Що входить в AOP

AOP – це не один прилад. Це підходи, які часто комбінуються:

UV-C – руйнує ДНК і знижує біонавантаження, але залежить від прозорості (UVT) і гідравліки.
Озон (O3) – сильний окисник для води, добре бʼє по органіці, але потребує контролю залишку і дегазації.
PCO (фотокаталітичне окислення) – TiO2 + світло, працює як генератор окислювальної здатності, але в реальних системах упирається у контакт і обслуговування.
Комбінації – UV + H2O2, O3 + UV, PCO як доповнення. Саме комбінації частіше дають “радикальну” частину, а не просто дезінфекцію.

Як це працює в реальній системі

Ключовий ворог AOP – органічне навантаження і погана гідравліка. Якщо вода “брудна”, окисники спочатку витрачаються на органіку. Якщо є застійні зони, біоплівка живе в трубі, а не в баку, і AOP бачить її погано. Тому AOP – це частина контуру санітарії, а не заміна промивок і механічного очищення.

Регламент впровадження (мінімально безпечний)

Сформулюй задачу: зменшити біонавантаження чи окислити органіку. Це різні режими.
Приведи воду до адекватної прозорості: фільтрація, відстій, контроль “бруду”. UV-C без UVT – це “лампа для виду”.
Визнач точку інтеграції: байпас-контур, повний протік, або циклічний прогін. AOP любить стабільний потік.
Введи контроль: ORP як індикатор, але не як єдина метрика. Для озону і пероксиду потрібні окремі тести на залишок.
Задай межі безпеки: аварійне відключення, блокування дозування при низькому потоці, вентиляція і захист персоналу.

Типові помилки

Спроба “вбити біоплівку” AOP без промивки труб і без санітарного циклу.
Оцінка ефекту тільки по ORP. ORP може вирости, а проблема залишиться у трубі або в дренажі.
Змішування AOP з органічними добавками, біопрепаратами, “чаєм”, дигестатом без розуміння, що окислення їх просто зʼїсть.
Внесення озону або пероксиду “на око”. Тут помилка коштує кореня.
Ігнорування сумісності з хелатами і мікроелементами. Частина форм може деградувати при агресивному окисленні.

Діагностика і критерії, що AOP працює

Після стабілізації режиму менше “слизу”, запаху і органічного нальоту в сервісних точках.
ORP не провалюється при однаковому режимі роботи і температурі.
Зменшується швидкість повторного заростання після санітарного циклу, а не “на 2 дні стало чистіше”.
Немає ознак хімічного стресу кореня при тих самих pH, EC і температурі.

Дочірні вузли цього хаба

UV-C у водопідготовці та рециркуляції – доза, UVT, гідравліка, обслуговування.
Озонування (O3) – контроль залишку, дегазація, безпека, матеріали.
PCO – де реально працює, а де це “коробка з лампою”.