Гумінові та фульвові кислоти у гідропоніці: коли це працює, а коли дає мутність, біоплівки і фальшивий “хелатний” ефект

Гумінові і фульвові кислоти часто продають як “біостимулятор” і “натуральний хелатор”. У гідропоніці вони можуть бути корисні, але частіше стають джерелом проблем, якщо їх вносити без розуміння: мутність, органічне навантаження, біоплівки, падіння ORP, з’їдання DO і конфлікт з санітарним контуром.

Причина → наслідок

  • Додали гумати у рециркуляцію – органіка росте – біоплівки прискорюються – DO падає, корінь стає вразливим.
  • Після внесення “все виглядає краще” – але це інколи оптичний ефект (pH/мікро/вода), а не реальне вирішення дефіциту.
  • Система з окисниками (H2O2/PAA/AOP) – внесли гумати – окисник витрачається на органіку – санітарний контур слабшає.

Гумінові vs фульвові – практична різниця

Грубо: гумінові фракції важчі, темніші, частіше дають забарвлення і мутність. Фульвові легші, більш “розчинні”, але все одно є органікою. Для гідропоніки важливо не назва, а те, що ти додаєш: органічне навантаження у систему, яка може бути або стерильною, або біологічною (біопоніка).

Де це може бути виправдано

  • Біопоніка, де органіка і так частина процесу, і є регламент механіки, DO, санітарії.
  • Локальні внесення (не в рециркуляцію), коли потрібно працювати з субстратом або кореневою зоною без закачування органіки в труби.
  • Проблеми води, де потрібен контроль іонів/мікро, але тільки якщо ти реально вимірюєш pH/EC і бачиш причинність.

Де це найчастіше шкодить

  • Рециркуляційні системи з чистою мінералкою, де ціль – мінімізувати біологію.
  • Системи з UV-C/PCO/озоном або санітарним режимом на перекисі – органіка стає паливом для витрат і побічних реакцій.
  • Коли є історія біоплівок, запаху, “слизу” або Root Rot – гумати майже завжди погіршують картину.

Конфлікт з мікроелементами і “ефект хелату”

Так, гумінові речовини можуть взаємодіяти з іонами. Але це не те саме, що стабільні хелати (EDTA/DTPA/EDDHA). У гідропоніці “покращення” після гуматів часто приходить від зміни pH, буферності або тимчасової мобілізації, а потім повертається у вигляді мутності і біоплівки.

Мінімально безпечний регламент

  1. Визнач, ти в режимі “стерильної” гідропоніки чи біопоніки. Це дві різні логіки.
  2. Не лий у рециркуляцію без плану механіки: фільтрація, сервісні точки, промивки.
  3. Контролюй DO і ORP як індикатори того, що органіка “з’їдає” систему.
  4. Якщо є санітарний режим – або знімай його на час тесту, або визнай, що гумати стануть витратним матеріалом для окисника.
  5. Тестуй малими дозами і дивись не на “сьогодні красиво”, а на 3-7 днів по нальоту і стабільності.

Типові помилки

  • Додають гумати, коли вже є біоплівка і запах.
  • Лікують дефіцит Fe гуматами замість корекції pH/хелату.
  • Ігнорують фільтрацію і думають, що “органіка розчинна”.
  • Змішують з окисниками і дивуються, що “не працює санітарія”.

Діагностика

  • ORP падає, вода темніє, з’являється запах – органіка виграє у санітарного контуру.
  • DO знижується при тих самих налаштуваннях аерації – мікробіологія з’їдає кисень.
  • Через тиждень з’являється наліт у фільтрах і лініях – механіка не готова до органіки.

Пов’язані поняття

UAOrganic.com