Українські науковці опублікували огляд економічної ефективності міського «розумного» фермерства: гідропоніка, вертикальні ферми, IoT‑моніторинг і кероване освітлення. Автори порівнюють польові моделі з індор‑вирощуванням і показують, що за рахунок щільності розміщення та контрольованого середовища врожайність у вертикальних системах може сягати на порядки вищих значень, ніж у відкритому ґрунті.
Окремий блок присвячений воді: у рециркуляційних системах витрати на одиницю продукції падають у рази завдяки замкненому циклу та точному дозуванню. Це має значення для регіонів із нерегулярними опадами чи дефіцитом якісної води. Додатково аналізуються витрати енергії та їхній вплив на собівартість.
З практичної точки зору дослідження вказує, що життєздатність міських проєктів залежить від грамотного стартового дизайну: правильне планування площі, вибір культур з коротким циклом (мікрозелень, салати), стандартизація ланцюга післязбиральної обробки. Для окупності важливі місцеві канали збуту — шкільні їдальні, кав’ярні, HoReCa.
Автори підкреслюють, що інвестиції у сенсори та аналітику дають відчутний ефект лише тоді, коли команда дисципліновано веде облік і регулярно коригує режими. Інакше навіть «розумна» ферма перетворюється на набір дорогого обладнання без запланованого прибутку.
Для операторів мікрозелені головна ідея проста: перші пілоти робити малими, але «закритими за процесами» — з фіксацією всіх параметрів, контрольними партіями та покроковими картами якості.
