Житловий комплекс Bosco Verticale («Вертикальний ліс») було відкрито у жовтні 2014 року в Мілані в районі Порта Нуова Ізола. Архітектором “зелених веж” став Стефано Боєрі. Bosco Verticale складається з двох веж заввишки 80 і 112 метрів, у яких ростуть майже 800 дерев, 11 тис. багаторічних рослин та 5 тис. чагарників. Якби всі ці зелені насадження висадили в ґрунт, то вони б зайняли близько 20 тис. кв. м.
Ековежі є свого роду антагоністами міських хмарочосів зі скла та бетону. Звісно, «скелет» Bosco Verticale виконаний із традиційних будівельних матеріалів. Проте всю поверхню будівлі займають рослини, які формують мікроклімат усередині апартаментів, збільшують біорізноманіття міського середовища. Bosco Verticale став прикладом того, як можна сформувати в умовах мегаполісу екосистему, в якій об’єднані різні види рослин, птахів та комах. За попередніми оцінками, у «Вертикальному лісі» мешкають близько 1600 птахів та метеликів.
Добором рослин займалася група ботаніків та етологів. Дерева та чагарники для Bosco Verticale вирощували у розпліднику, щоб адаптувати їх до міських умов. Спеціально для «зелених веж» було розроблено систему зрошення виходячи з метеорологічних досліджень, і розрахунків потреб у поливі. За утримання та догляд за рослинами відповідають власники апартаментів.
Нині «зелені вежі», вид яких змінюється залежно від сезону, стали визначною пам’яткою старовинного Мілана. Загалом вертикальний ліс створює особливий мікроклімат, зменшує обсяг пилу в міській атмосфері, підвищує вологість повітря, поглинає вуглекислий газ, виробляє кисень і захищає від шумового забруднення.
«Живі» будинки останніми роками перетворюються на архітектурний тренд. Автор Bosco Verticale спроектував хмарочос, фасад якого прикрашений живими рослинами та квітами для китайського міста Хуанган. До речі, це перша «зелена будівля» в країні. Своя біофільна висотка є й у Сінгапурі. За кількістю висаджених рослин вона перевершує Bosco Verticale. В оранжереї, розташованій на даху офісної будівлі, росте близько 80 тис. рослин. Б’ярке Інгельс, засновник датської фірми BIG, яка спроектувала будівлю, вважає Capita Spring прикладом тропічного урбанізму.
