«Салат невибагливий - виросте на чому завгодно». Але саме через цю репутацію салат вирощують у умовах де він «якось росте» - і отримують продукт з крайовим опіком, гірким смаком, нерівномірним розміром і коротким терміном придатності. Салат справді не вибагливий до агрономічних трюків. Він дуже вибагливий до стабільності: постійного EC, постійної температури і постійного руху повітря. Один тиждень з поганою вентиляцією - і вся партія з некрозом на молодих листках.
Короткий словник: Крайовий опік (tipburn) - відмирання країв і кінчиків листків у салату і деяких інших культур; спричиняється дефіцитом кальцію в точках росту при слабкій транспірації, а не нестачею кальцію в розчині. EC (Electrical Conductivity) - концентрація розчину живлення; для листових культур вужчий робочий діапазон ніж для плодових - перевищення EC швидко дає гіркоту і стрес. DLI (Daily Light Integral) - добова доза фотонів; для салату 14-17 мол/м²/день - достатньо і не надлишково.
Параметри розчину: вужчий діапазон ніж здається
Листові салати і зелень вибачають менше відхилень по EC ніж плодові культури. Причина проста: при підвищеному EC надлишок солей переходить безпосередньо в листкову масу - і вона стає гіркою. Для огірка це менш критично: він «ховає» солі у плоді. Для салату що їдять у вигляді листків - відразу помітно.
EC для листових культур:
- Розсада і перший тиждень після пересадки: 0.8-1.2 мСм/см
- Активна вегетація: 1.2-1.8 мСм/см
- Фінальний тиждень перед збиранням: можна підняти до 2.0 мСм/см для щільнішого листка і кращого смаку
- Максимум що не дає виразної гіркоти: 2.2-2.5 мСм/см залежно від сорту
pH: 5.8-6.2 - вужчий оптимум ніж для більшості культур. При pH вище 6.5 - залізо і марганець блокуються і починається хлороз молодих листків. При pH нижче 5.5 - кальцій і магній слабко доступні і посилюється ризик крайового опіку.
Температура розчину: 18-22°C. При температурі вище 24°C - розчинений кисень падає і корінь слабшає. Для NFT де корінь постійно у потоці - особливо критично влітку.
Освітлення: ні мало ні забагато
Салат - культура відносно низького DLI. Цільовий діапазон: 14-17 мол/м²/день. При DLI нижче 12 - витягнуте рихле листя, довгий цикл, погана якість. При DLI вище 20 - температура в зоні росту зростає, ризик стрілкування у схильних сортів і крайовий опік посилюється.
PPFD для салату: 200-350 мкмоль/м²/с при 16-годинному дні дає 11.5-20 мол/м²/день. Оптимальна точка - 250 мкмоль/м²/с при 16 годинах = DLI 14.4 мол/м²/день.
Фотоперіод: 16 годин - стандарт. При 18 годинах і більше деякі сорти салату і шпинату починають стрілкуватись навіть без температурного стресу. Кінза і рукола - особливо чутливі, максимум 14-15 годин для вегетативної фази.
Крайовий опік (tipburn): найпоширеніша проблема і як її уникнути
Крайовий опік - не дефіцит кальцію в розчині. Це дефіцит кальцію в конкретній точці росту при слабкій транспірації. Кальцій рухається з водним потоком - і при слабкій транспірації не доходить до молодих листків що ростуть найшвидше і де водний потік мінімальний.
Причини слабкої транспірації у листового салату в закритому ґрунті:
- Висока відносна вологість (вище 80%) без руху повітря
- Низький VPD при нормальній абсолютній вологості
- Відсутність циркуляційних вентиляторів у пологу
Рішення: покращити вентиляцію і знизити вологість в зоні молодих листків. Горизонтальні циркуляційні вентилятори між рядами - основний інструмент профілактики крайового опіку. Детальніше про взаємодію температури і вологості.
Небезпечне вікно - ніч. Кальцій іде з водним потоком, а вночі при вологості 85-90% і без руху повітря потік майже зупиняється, тоді як ріст молодих листків продовжується. Звідси правило: циркуляція і осушення потрібні і вдень, і вночі, а цільовий нічний VPD - не нижче 0.4-0.5 кПа. Швидкість повітря в пологу 0.2-0.5 м/с достатня, сильніший обдув сушить лист і дає свої проблеми.
Швидкість росту множить ризик. Висока DLI разом з високим EC дає приріст, під який транспірація не встигає постачати кальцій. У головчастих типів опік іде по внутрішніх листках і до зрізу його не видно - партія вибраковується вже на пакуванні. За 7-10 днів до збору EC тримають у нижній частині діапазону і не форсують азот в амонійній формі.
Не плутати з опіком від солей. Крайовий опік сидить на молодих листках у центрі розетки. Сухий бурий край по старих зовнішніх листках - це вже накопичення солей у кореневій зоні, і перевіряється воно EC дренажу, а не вентиляцією.
Стрілкування: чому і як уникнути
Стрілкування (bolting) - перехід до генеративної фази: рослина витягується, листки стають дрібнішими і гіркими, виходить квітконос. У листових культур стрілкування означає кінець комерційної цінності.
Тригери стрілкування для листових культур:
- Довгий день (понад 16 годин для чутливих сортів)
- Температурний стрес - різкий перепад вище 8-10°C між днем і ніччю
- Водний стрес при пересиханні або надмірному EC
- Генетична схильність сорту до раннього стрілкування
Вибір сорту - першочерговий фактор: «slow bolt» або «heat tolerant» сорти салату принципово відрізняються від звичайних за стійкістю до стрілкування. При вирощуванні влітку або при температурі вище 24°C - тільки slow bolt сорти.
Гіркий смак салату: звідки береться і що з ним робити
Гіркота в салаті - це молочний сік, у якому накопичуються сесквітерпенові лактони (лактуцин, лактукопікрин). Рослина виробляє їх завжди, питання лише в концентрації. Піднімають її три речі: перехід у стрілкування, тепло і водний стрес. Жодна з них не лікується рецептом, і партію, яка вже гірчить, солодкою не зробити - гіркота знімається тільки на наступному циклі.
1. Стрілкування. На стадії стрілкування концентрація лактонів вища, ніж на стадії товарної зрілості, у всіх 22 сортів одного дослідження: лактуцину в 1.7-118 разів, лактукопікрину в 1.7-393 рази залежно від сорту. Салат, який стоїть на день-два довше «щоб набрав вагу», рухається саме туди.
2. Тепло. Стійко вище 30°C штовхає салат у раннє стрілкування, а тепла ніч без зниження температури знімає добову паузу. Для літнього циклу це головна причина гіркоти, і діє вона через попередній пункт.
3. Водний стрес. Пересихання субстрату між поливами, зависокий EC, нерівний графік поливу - усе, що змушує рослину закривати устя, працює на концентрацію лактонів. Сорт теж має значення: маслянисті й лолло гірчать раніше за ромен.
Практично: зрізати за календарем, а не «ще трохи», тримати нічну температуру нижчою за денну хоча б на 4-5°C, EC у нижній половині діапазону в спеку і рівний графік поливу замість пересихання з наступним заливом.
Три помилки, які коштують найдорожче
Вирощувати всі листові культури при однакових параметрах. Шпинат і базилік - різні культури з різними вимогами до EC, фотоперіоду і температури. Базилік потребує 24-26°C і 14 годин дня, шпинат - 16-18°C і схильний до стрілкування при довгому дні. Один і той самий режим для обох - компроміс що не є оптимумом ні для кого.
Ігнорувати крайовий опік і продовжувати цикл «він не поширюється». Крайовий опік, що з’явився - знак що умови вже неправильні. Він не поширюється на сусідні рослини як хвороба, але продовження циклу в тих самих умовах дає все більше уражених листків і знижує товарну якість при збиранні. Виявив - скоригував умови.
Не враховувати EC вихідної води при складанні розчину. Водопровідна вода з EC 0.6 плюс добрива до загального EC 2.0 - це 1.4 мСм/см від добрив. Та сама «EC 2.0» з м’якою водою EC 0.1 - це 1.9 мСм/см від добрив. Різниця у харчуванні суттєва, особливо для вузького діапазону листових культур.
Як зрозуміти що цикл іде правильно
Молоді листки без некрозу по краях. Зовнішні і внутрішні листки рівномірного кольору без хлорозу. Рослини по всій зоні однакового розміру і щільності. Горькоти при дегустації немає навіть у кінці циклу. Строки збирання відповідають заявленому циклу сорту плюс-мінус три дні.
Якщо хочеш розібратись глибше: NFT: тонкий потік - як налаштувати і де чутливі місця - пояснює як параметри потоку і нахилу лотка NFT впливають на рівномірність живлення листових культур і де найчастіші причини нерівномірного росту по довжині лотка.