EC-метр здається простішим за pH-метр: опустив у бак – отримав число. Але саме через цю “простоту” EC часто використовують неправильно. Прилад може бути стабільним, швидким і водночас системно помилятися. Тоді ти думаєш, що контролюєш концентрацію розчину, а насправді контролюєш похибку.
Ключова помилка
Плутати “калібрування” з “перевіркою”. Перевірка – це коротка перевірка в стандарті. Калібрування – це зміна налаштувань приладу так, щоб він збігався зі стандартом. Якщо прилад відхилився, але ти просто звик до його цифр, EC перестає бути метрикою управління.
EC, TDS і чому цифри можуть не збігатися
EC – це електропровідність. TDS (ppm) – це перерахунок EC у “умовні ppm” через коефіцієнт. Різні прилади можуть показувати різні ppm при однаковому EC, бо використовують різні коефіцієнти (часто 0.5 або 0.7). Для гідропоніки важливо:
- фіксувати роботу в EC (mS/cm) як базовому стандарті, а ppm використовувати тільки як допоміжне представлення
- не порівнювати ppm між різними приладами без розуміння коефіцієнта
Температура і “компенсація”, яка не рятує
Електропровідність залежить від температури: тепліший розчин зазвичай має вищу EC. Багато EC-метрів мають ATC (автоматичну температурну компенсацію), але це не гарантія точності. ATC компенсує типову температурну залежність, але не компенсує:
- наліт на електроді
- забруднення осередку вимірювання
- помилки калібрування в стандарті, який був іншої температури
Практичне правило: калібруй прилад у стандарті при температурі, близькій до робочої, або дай стандарту і приладу стабілізуватися в одному температурному режимі.
Який стандарт потрібен для калібрування
Калібрування EC роблять у калібрувальному розчині з відомою електропровідністю (наприклад 1413 µS/cm або 12.88 mS/cm – залежно від діапазону, з яким ти працюєш). Важливо:
- обирати стандарт, максимально близький до типового робочого EC у твоїй системі
- не використовувати “саморобні” соляні розчини як еталон – це майже завжди дає дрейф і накопичує помилку
Покрокова процедура калібрування (робочий стандарт)
- Підготуй чисту ємність зі стандартом EC. Не лий використаний стандарт назад у пляшку.
- Промий датчик у чистій воді, легенько струси краплі. Не протирай агресивно – деякі датчики мають чутливу геометрію осередку.
- Занур датчик у стандарт, легенько перемішай і дочекайся стабілізації.
- Запусти режим калібрування (Cal) і зафіксуй точку.
- Після калібрування зроби швидку перевірку в тому ж стандарті: прилад має повторювати значення, а не “гуляти”.
Якщо стабілізація займає підозріло довго або значення плаває, це частіше означає забруднення осередку, а не “поганий стандарт”.
Типові причини помилок EC у гідропоніці
- Наліт солей – прилад показує завищення або нестабільність, особливо після роботи у жорсткій воді або при високому EC.
- Біоплівки – створюють локальні зони, де провідність вимірюється некоректно, і ще гірше – покази можуть бути стабільними, але неправильними.
- Погана промивка між вимірюваннями – залишки концентрованого розчину “підкручують” наступний замір.
- Різні прилади, різні шкали ppm – ти думаєш, що розбіг “у розчині”, а він у перерахунку.
Як часто калібрувати EC-метр у реальній роботі
Нормальна частота залежить від того, наскільки EC критичний для твоєї технології, і як часто датчик контактує з “брудними” середовищами.
- Якщо EC – основний параметр дозування і ти вимірюєш щодня, роби калібрування раз на 2-4 тижні, але перевірку в стандарті – частіше.
- Після миття системи, роботи з перекисом/кислотами або після підозри на біоплівки – перевірка в стандарті обов’язкова.
- Якщо покази EC перестали узгоджуватися з дозуванням (вносиш одне і те саме, а EC “не така”) – спочатку перевір прилад, потім гріши на рецепт.
Швидка перевірка перед тим, як “крутити рецепт”
- Замір у стандарті EC – це перший тест, а не останній.
- Порівняння двома приладами має сенс тільки якщо вони працюють у EC, а не в ppm з різними коефіцієнтами.
- Якщо різниця стабільна – один прилад дрейфує. Якщо різниця плаваюча – часто проблема в чистоті датчика або у температурі.
Міст до pH і ORP: чому дисципліна вимірювань важливіша за цифри
EC не показує “що саме” у воді, він показує “скільки сумарно заряджених частинок”. Тому EC легко дає хибну впевненість: цифра красива, а співвідношення елементів може бути поганим. Саме тому EC-метр має бути точним як інструмент контролю дози, а не як “заспокійливе число”. Якщо дисциплінуєш EC (калібрування, чистота, температура), то pH-корекції стають прогнозованішими, а ORP/стан системи легше інтерпретувати.
Пов’язані поняття
- Калібрування pH-метра у гідропоніці: як не зіпсувати всі вимірювання
- Температура розчину: контроль кореня, DO і блокування живлення
- ORP / Redox у гідропоніці: що показує “чистота” розчину








