Першим генетично модифікованим (ГМ) продуктом харчування, що надійшов у продаж, став томат, вирощений у США 1994 року. З того часу було створено безліч різних ГМ-продуктів, у тому числі кукурудза, бавовна, картопля та рожевий ананас.
Хоча генетично модифіковані продукти, як і раніше, користуються поганою славою, існує безліч вагомих причин, через які зміна геному може виявитися корисною. Наприклад, так рослини стають стійкішими до хвороб.
Модифікують продукти і для того, щоб зробити їх поживнішими. Візьмемо, наприклад, золотистий рис, розроблений із підвищеним вмістом вітаміну А заповнення його дефіциту в населення бідних країн, де рис є основою раціону.
З 1994 року з’явилося безліч розробок у галузі генетично модифікованих харчових продуктів, але у продажу з’являється лише мала їх частина. На це є дві причини: недовіра широкому загалу до ГМ-продуктів та небажання урядовців низки країн допускати їх на ринок. Дозвіл регуляторами вільного продажу фіолетових томатів у США у вересні цього року вчені сприйняли як виняток із правил.
Протягом останніх 14 років команда дослідників із Центру Джона Іннеса в Норфолку, в Англії, працювала над виведенням фіолетового томату з високим рівнем вмісту антоціанів.
Антоціани є в багатьох фруктах та овочах з червоною, фіолетовою або синьою м’якоттю або шкіркою. Наприклад, у лохини, полуниці, баклажанах та червонокачанній капусті. Щоб отримати томат пурпурового відтінку, вчені включили геном овочевої культури гени левового зіва.
Кінцевим результатом експерименту став унікальний овоч — і не лише через колір. Фіолетові ГМ-томати містять велику кількість антоціанів, порівнянну з тим, що є в лохини. Така концентрація цієї речовини в томатах подвоює термін їхнього зберігання в порівнянні з плодами червоного кольору. Справа в тому, що антоціани допомагають затримувати перезрівання та знижують сприйнятливість овочів до грибків після збирання врожаю.
Ще одна перевага високого вмісту антоціанів – залучення комах-запилювачів, що підвищує репродуктивність та врожайність рослин. Антоціани захищають сільгоспкультури від ультрафіолетового випромінювання та патогенів, що позитивно впливає на їх розвиток та зростання.