У 2025 році вийшла робота, яка перевіряла, чи справджується найвідоміший споживчий список про пестициди. Дослідники побудували індекс пестицидного навантаження для 44 видів овочів і фруктів, порахували за ним раціон 1837 американців і порівняли результат з тим, що реально знайшли в їхній сечі. Зв’язку не виявилося: коефіцієнт вийшов 0,02 при довірчому інтервалі від мінус 0,34 до 0,38. Зв’язок з’явився тільки після того, як з розрахунку прибрали картоплю.
Роботу написали співробітники Environmental Working Group, тієї самої організації, яка щороку публікує «брудну дюжину». Тобто вони перевіряли власний інструмент і опублікували результат, який йому не лестить.
Що це за список
Щороку EWG бере дані американської державної програми контролю залишків пестицидів, ранжує 46 популярних овочів і фруктів за забрудненістю і називає першу дванадцятку «брудною дюжиною». Решту списку вінчає «чиста п’ятнадцятка». Далі список розходиться по новинах, і люди купують полуницю в органічному відділі, а капусту в загальному.
Головна претензія фахівців з оцінки ризику формулюється так: подібні споживчі гіди беруть частину принципів оцінки небезпеки, але дозозалежної оцінки ризику не роблять. Список відповідає на питання «де залишки знаходять частіше», а покупець читає його як відповідь на питання «що небезпечніше». Це різні питання, і між ними стоїть доза.
Що показали незалежні розрахунки
Найґрунтовніша перевірка досі належить Каліфорнійському університету в Дейвісі. Вінтер і Кац узяли десять найчастіших залишків на кожному з дванадцяти продуктів списку і порахували експозицію ймовірнісним методом. Вийшло 120 оцінок.
| Результат зі 120 оцінок експозиції | Скільки |
|---|---|
| Перевищили 1% референсної дози | 1 (метамідофос на солодкому перці, 2%) |
| Перевищили 0,1% референсної дози | 7 (5,8%) |
| Нижче 0,01% референсної дози | три чверті |
| Нижче 0,001% референсної дози | 40,8% |
Автори зробили три висновки: експозиція до найчастіших залишків на цих продуктах дає мізерний ризик, заміна їх на органічні аналоги помітного зниження ризику не дає, а сама методика ранжування наукової спроможності не має. Що дозволено в самій органіці й чим це коштує ґрунту та опилювачам, розібрано окремо.
У 2024 році схожу вправу зробили зі списком свіжішого зразка: для кожного продукту взяли найчастіший пестицид і порівняли розрахункову добову дозу з орієнтирами Агентства з охорони довкілля США. Усі комбінації опинилися нижче орієнтирів у всіх сценаріях, включно з дитячими, а щоб вийти за межу, треба їсти набагато більше, ніж люди їдять. Тут варто знати, хто рахував: автори працюють у консалтингових фірмах з оцінки ризику. Декларації про конфлікт інтересів у записі PubMed немає, тому це просто факт про афіліації, який ви тепер враховуєте самі. Робота з Дейвіса цієї особливості не має, а висновок у них однаковий.
Скільки залишків знаходять у Європі
Американський список описує американський ринок. Європейські цифри рахує EFSA, і за 2022 рік вони такі: з 110 829 проаналізованих зразків 96,3% були нижче максимально допустимого рівня залишків, 3,7% його перевищили, з них 2,2% визнані невідповідними після врахування невизначеності вимірювання. У підвибірці скоординованої програми з 11 727 зразків невідповідних було 0,9%. Для ветеринарних препаратів рахунок ведуть так само, і данські 20 тисяч проб свинини на рік дають нуль-два перевищення. Загальна оцінка ризику для здоров’я споживача в EU названа низькою. Окремо від списку варто подивитися на гліфосат у крупах: там вирішує не культура, а строк обробки поля.
Ці 2,2% варті уваги окремо. Вони означають порушення на конкретній партії, а не фоновий рівень по всьому ринку, і вирішуються вони наглядом, а не вибором полиці в магазині.
Де критика списку промахується
Усі наведені перевірки рахують по одній речовині за раз і дивляться на хронічну експозицію. Автори роботи 2024 року самі пишуть, що гострі сценарії й кумулятивний ризик ще потрібно оцінити. Це слабке місце, і воно реальне.
Бразильська група 2026 року показала, як це виглядає на практиці. Одинадцять пестицидів у 20 видах рослинної їжі, 60 зразків. Імідаклоприд у цукіні перевищив допустимий рівень більш ніж у 70 разів. Кумулятивний неканцерогенний ризик вивів у лідери маніок, полуницю і шпинат, індекс небезпеки для маніоку склав 3,16, і 83-99% цієї суми давав один фіпроніл. Висновок авторів прямий: відповідність нормативу сама по собі ризики сумішей не описує.
Це бразильський ринок з іншим набором дозволених речовин, і переносити ці числа на європейську полицю не можна. Але сам принцип переноситься: «кожна речовина окремо в нормі» і «суміш у нормі» це два різні твердження, і друге ніхто системно не перевіряє.
Що перевіряла сама EWG
Повернімося до роботи, з якої почалася стаття. Індекси будували трьома способами, з різними показниками забрудненості й токсичності, і жоден з них не дав зв’язку з біомаркерами. Коли в розрахунку залишили тільки ті пестициди, для яких у NHANES є відповідний маркер у сечі, зв’язок трохи підріс, але статистичної значущості так і не набув.
Після виключення картоплі картина змінилася: споживання овочів і фруктів, зважене за забрудненістю, вже пов’язувалося з вищими рівнями маркерів фосфорорганічних, піретроїдних і неонікотиноїдних інсектицидів. Чому саме картопля так впливає на результат, автори в анотації не пояснюють, вони лише рекомендують виключати її в майбутніх розрахунках.
Чесне прочитання цього результату таке: ранжування продуктів за забрудненістю щось вловлює, але слабко й нестабільно, а без однієї культури весь ефект зникає. Для наукового інструменту це погана характеристика. Для списку, за яким люди щотижня вибирають, що покласти в кошик, вона ще гірша.
Що з цим робити на кухні
Практичний висновок нудний і працює краще за список. Мийте фрукти й овочі проточною водою: поверхневі залишки механічно знімаються, і це найдешевший важіль, який у вас є. Що саме знімає замочування в соді й чому воно не універсальне, розібрано окремо. Те, що розчинене всередині тканини, мийкою не береться взагалі, і з нітратами це видно найкраще.
Друге: різноманітність важливіша за вибір «чистого» продукту. Один і той самий пестицид на одному й тому самому продукті щодня це найгірший сценарій з усіх можливих, і саме він найлегше розбивається зміною раціону. Так само працює й список Е-номерів на етикетці: він сортує речовини за реєстром, а не за ризиком, і що з цього виходить, розібрано окремо.
Третє стосується грошей. Автори роботи з Дейвіса ще у 2011 році написали, що заміна цих дванадцяти продуктів на органічні помітного зниження ризику споживачу не дає. Що робити з цим знанням, кожен вирішує сам, але обмін, у якому дорожча полиця означає менше овочів у раціоні, виглядає невигідним.
Головне
- Список ранжує продукти за частотою знахідок, а не за дозою. Це різні речі, і покупець читає його не в тому сенсі, в якому він складений.
- Зі 120 оцінок експозиції в роботі Дейвіса лише одна перевищила 1% референсної дози, а три чверті виявилися нижчими за 0,01%.
- У Європі за 2022 рік 96,3% з 110 829 зразків були нижче допустимого рівня залишків, невідповідними визнано 2,2%.
- Слабке місце всіх цих перевірок реальне: вони рахують по одній речовині й хронічну експозицію. Кумулятивний ризик сумішей системно не оцінюють, і бразильські дані показують, чому це важливо.
- Власна перевірка EWG не знайшла зв’язку між індексом забрудненості й біомаркерами в сечі, доки з розрахунку не прибрали картоплю.
- Робочі важелі на кухні це мийка проточною водою і різноманітність раціону. Заміна дванадцяти продуктів на органічні помітного зниження ризику не дає.
Як працює мийка і де її межа, розібрано в матеріалі про дезінфектанти промивної води. Загальна картина ризиків свіжої зелені зібрана в хабі з безпечності.
