З 16 вересня 2026 року в Україні діє новий закон про ГМО. Старий, ухвалений 2007 року, того самого дня втратив чинність. Зміна не косметична: у ній є пункт, який робить незаконною найпоширенішу напис на українських етикетках.
Йдеться про позначку «Без ГМО» на солі, воді, олії та іншому, що ГМО містити не може за визначенням.
Що саме заборонено з сьогодні
Формулювання в законі пряме: забороняється використання позначки «Без ГМО» у маркуванні продуктів, які за своїм складом не можуть містити ГМО та при виробництві яких використовувалася сировина, яка за своїм складом не може містити ГМО.
Логіка тут споживча. Напис «Без ГМО» на пляшці води не повідомляє нічого про воду, зате повідомляє дещо про сусідні пляшки: ніби там ГМО є. Це продаж переваги, якої не існує, і саме її закон прибирає з полиці.
Друга заборона стосується самого обігу. Розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції дозволяється лише після державної реєстрації відповідного ГМО і лише для тієї мети використання, яку зазначено в Державному реєстрі. Якщо ГМО з реєстру виключили, обіг продукції з ним припиняється.
Поріг 0,9% і що він насправді означає
Позначка «З ГМО» обовʼязкова, якщо будь-який інгредієнт продукту містить, складається або вироблений з ГМО. Виняток один: частка ГМО не перевищує 0,9% і її наявність випадкова або технічно неминуча. Тоді виробник на запит контролюючого органу має показати, що він робив, аби ГМО туди не потрапило.
Ключові слова тут «випадкова або технічно неминуча». Поріг не дозволяє додати трохи ГМ-сировини і промовчати. Він визнає, що зерно возять тими самими вагонами, мелють на тих самих млинах і слідова домішка фізично неминуча.
Кабмін отримав право встановлювати власні порогові значення для окремих видів продукції, але в коридорі: не менше 0,1% і не більше 0,9%.
| Ситуація | Що має бути на етикетці |
|---|---|
| Інгредієнт містить ГМО або вироблений з нього | позначка «З ГМО» |
| Частка ГМО до 0,9%, домішка випадкова | маркування не потрібне |
| Продукт без ГМО, але сировина містила ГМО | «Без ГМО. Вироблено з використанням сировини, що містила ГМО» |
| Продукт, який ГМО містити не може | писати «Без ГМО» заборонено |
| Мʼясо, молоко, яйця від тварин на ГМ-кормах | маркування не потрібне |
Напис, якого раніше не було
Третій рядок таблиці це новина. Якщо кінцевий продукт ГМО не містить, але в його виробництві використали інгредієнти чи компоненти, які містили ГМО, на етикетці має зʼявитися довга формула: «Без ГМО. Вироблено з використанням сировини, що містила ГМО».
Виглядає незграбно, але чесно. Раніше такий продукт міг стояти просто з написом «Без ГМО», і покупець не дізнавався про історію сировини нічого.
Дірка, яка залишилася свідомо
Вимоги про маркування не поширюються на харчові продукти тваринного походження, виготовлені з тварин, яких годували ГМ-кормами. Тобто курка, вирощена на трансгенній сої, маркування не отримає.
Під цим винятком лежить конкретна робота, а не лобізм. Група з Каліфорнійського університету в Дейвісі зібрала відкриті дані про продуктивність і здоровʼя худоби з 1983 року, тобто за 13 років до появи ГМ-культур, і далі до 2011 року. Масив охопив понад 100 мільярдів тварин після 1996 року. Несприятливих або зламаних трендів у здоровʼї та продуктивності дані не показали.
Другий висновок тієї ж роботи прямо пояснює виняток у законі: ДНК і білок це звичайні компоненти раціону, вони перетравлюються, і виявних або надійно вимірних слідів ГЕ-компонентів у молоці, мʼясі та яйцях після годівлі ГМ-кормами немає.
Вирощування це теж розміщення на ринку
Окремий пункт закону прирівнює виробництво, тобто вирощування генетично модифікованих рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, до розміщення на ринку. Наслідок простий: посіяти незареєстровану ГМ-культуру це те саме порушення, що й продати її.
Реєстрація платна і діє не більше десяти років, продовжити її можна теж до десяти, подавши заяву не пізніше ніж за рік до закінчення. Той, хто вперше розміщує ГМО на ринку, складає декларацію з реєстраційним номером, і копія цієї декларації супроводжує партію на всіх етапах обігу.
Що про самі культури каже наука
Найбільший підрахунок зробили в Геттінгенському університеті: метааналіз 147 робіт по сої, кукурудзі й бавовні. Середні результати впровадження ГМ-технології: застосування хімічних пестицидів менше на 37%, урожайність вища на 22%, прибуток фермера вищий на 68%. Виграш більший у комахостійких культур, ніж у гербіцидостійких, і більший у країнах, що розвиваються. Що залишають по собі самі гербіциди, показано в розборі про гліфосат у крупах і хлібі.
Автори самі назвали обмеження: частина вихідних робіт не наводила розмірів вибірки й мір розкиду. Тобто цифри показують напрямок, а не гарантію для кожного поля.
Італійський метааналіз польових даних за 1996-2016 роки додає те, що покупцеві ближче за прибуток фермера. У ГЕ-кукурудзи зерно містило менше мікотоксинів: загальна концентрація нижча на 28,8%, фумонізину на 30,6%, трихотеценів на 36,5%. Причина механічна: комаха прогризає зерно, у рану заходить пліснява. Менше пошкоджень означає менше токсину в борошні.
Чесна поправка: ДНК з їжі справді потрапляє в кров
Найпоширеніший страх звучить так: чужий ген вбудується в мій геном. Огляд 2019 року, серед авторів якого Майкл Антоніу з Королівського коледжу Лондона, відомий критик ГМ-культур, розбирає це по частинах, і відповідь виходить складніша за «ні».
Фрагменти харчової ДНК довжиною до кількох сотень пар основ переживають обробку й травлення і виявляються у шлунково-кишковому тракті. Присутність харчової ДНК, зокрема з ГМ-їжі, у крові й тканинах людини й тварин автори називають переконливо підтвердженою. Свідчень вбудовування в геном споживача обмаль, і головне: жодних даних, що трансгени мають більшу схильність до поглинання та вбудовування, ніж власна ДНК рослини.
Тобто ДНК з їжі в крові справді буває. Тільки це стосується будь-якої їжі, і помідор звичайний тут нічим не відрізняється від помідора трансгенного. Ознак роботи чи експресії перенесеної рослинної ДНК автори не знайшли.
Чого в даних немає
Питання «що є на полицях» залишається без числа. Часток проб з виявленим ГМО по українському ринку у відкритому доступі я не знайшов, тому будь-яка цифра тут була б вигаданою. Державний реєстр ГМО закон запроваджує, але в день набрання чинності цитувати з нього ще нічого.
Є ще один відкритий пункт. Закон визначає ГМО через перенесення в геном екзогенної нуклеїнової кислоти, а слова «редагування геному» в його тексті немає жодного разу. Дія закону не поширюється на методи зміни генетичного матеріалу без рекомбінантних молекул, зокрема на мутагенез і злиття протопластів. Як під це визначення підпадуть культури, відредаговані без вставки чужої ДНК, з тексту не випливає. Про такі рослини ми вже писали: помідор із відредагованими генами для профілактики нестачі вітаміну D створений саме так, а пурпуровий томат з англійськими антоціанами це вже класичний ГМО зі вставкою генів левиного зіву.
Головне
- З 16 вересня 2026 року діє закон № 3339-IX, закон 2007 року втратив чинність того ж дня.
- Позначка «Без ГМО» на продуктах, які ГМО містити не можуть, тепер заборонена.
- Позначка «З ГМО» обовʼязкова для будь-якого інгредієнта з ГМО. Поріг 0,9% працює лише для випадкової або технічно неминучої домішки.
- Зʼявився новий напис для продуктів, зроблених із сировини, що містила ГМО.
- Мʼясо, молоко та яйця від тварин на ГМ-кормах маркування не потребують, і під цим лежать дані по понад 100 мільярдах тварин без зламаних трендів здоровʼя.
- Вирощування прирівняне до розміщення на ринку, тому посів незареєстрованої лінії це порушення.
- Метааналіз 147 робіт: пестицидів менше на 37%, урожайність вища на 22%, прибуток вищий на 68%. У ГЕ-кукурудзи мікотоксинів менше на 28,8%.
- ДНК з їжі потрапляє в кров, але трансгенна не має переваги перед звичайною рослинною, і експресії після перенесення не виявлено.
Як влаштовані інші системи контролю за тим, що потрапляє в їжу, розібрано в матеріалах про антибіотики в мʼясі й молоці та про пестициди, дозволені в органіці. Загальна картина в хабі з безпечності продуктів. Вимоги до самої етикетки з 1 жовтня 2026 року знову діють у повному обсязі: воєнні спрощення скасовано.
