Куплений «фунгіцид проти кореневих гнилей» пролито по системі, минув тиждень, корінь той самий. Найчастіша причина в тому, що пітій не гриб. Це ооміцет, водяна пліснява, організм з іншої гілки життя, і половина фунгіцидів на полиці просто не має в ньому мішені. Звідси і решта його поведінки: він плаває, живе у воді роками і роздається по рециркуляційній системі швидше за будь-який справжній гриб.
Короткий словник: Ооміцет - організм класу Oomycota, зовні схожий на гриб, але з клітинною стінкою з целюлози і глюканів замість хітину і з іншим обміном речовин; сюди належать Pythium і Phytophthora. Зооспора - рухома спора з двома джгутиками, яка активно пливе у воді і орієнтується на хімічний слід від пошкодженого кореня. Ооспора - товстостінна спора спокою, форма виживання пітію в субстраті і на обладнанні. Феніламіди - група діючих речовин (металаксил, мефеноксам), яка діє саме на ооміцети.
Чому пітій не гриб і що з цього випливає
Клітинна стінка гриба побудована на хітині, клітинна стінка ооміцета - на целюлозі і глюканах. Обмін речовин і спосіб розмноження теж різні. Практичний наслідок один: усе, що працює через синтез хітину або ергостеролу, на пітію не діє взагалі, і тут немає ефекту «подіяло слабо», тут немає мішені.
Проти ооміцетів працює окремий набір діючих речовин: мефеноксам і металаксил (феніламіди), пропамокарб, фосетил алюмінію і фосфонати, етридіазол, флуопіколід, ціазофамід. Фосфонати мають багатоцільовий механізм і тому вважаються менш вразливими до резистентності.
Резистентність тут реальна і задокументована: у частини популяцій пітію описана стійкість до металаксилу, мефеноксаму і пропамокарбу. Один препарат сезон за сезоном виводить систему рівно в той стан, з якого починалась ця стаття: пролив зроблено, ефекту немає. Ротація груп обов’язкова, і загальна логіка ротації розібрана у статті про фунгіциди і бактерициди.
Ще одна поправка до звички: більшість видів пітію сапротрофні і хвороби не викликають. Патогенні - насамперед Pythium aphanidermatum, P. ultimum, P. irregulare, P. myriotylum. «Знайшли пітій у пробі» саме по собі діагнозом не є.
Зооспора: чому рециркуляція роздає інфекцію всім
Головна властивість, яка робить пітій проблемою саме гідропоніки, - зооспора. Вона має два джгутики, якими пливе активно і тримає напрямок за хімічним градієнтом до пошкоджених кінчиків кореня. Розмір близько 7-12 мкм, тобто механічний фільтр звичайної тонкості її не затримає.
Уражений корінь виділяє зооспори у воду безперервно. У системі зі спільним баком це означає, що одна хвора рослина за короткий час роздає інфекцію на весь контур. У припливно-відпливних системах ризик вищий при довгих циклах затоплення: 45 хвилин і більше дають зооспорі достатньо часу дістатись коренів у сусідньому лотку. Питання, коли рециркуляція виправдана і чим за неї платять, розібране окремо у статті про рециркуляційні і дренажні системи.
Пітій заходить через кінчики коренів, і найлегше - через ті, що вже пошкоджені нестачею кисню або високим EC. Звідси три робочі параметри, які знімають більшу частину тиску без жодної хімії: DO на рівні насичення близько 8 мг/л, бо високий кисень знижує виживання зооспор; температура розчину 20-22°C, теплий розчин працює на патоген; EC без перегинів, бо осмотичне пошкодження кінчика кореня відкриває вхід. Як виглядає корінь у момент, коли це вже сталось, і як відрізнити хворобу від системної помилки - у статті про Root Rot; як відрізнити пітій від фузаріозу - у статті про Fusarium.
Ооспора і шляхи входу: чому він повертається наступного циклу
Друга форма пітію - ооспора з товстою оболонкою. Це стадія спокою, і вона переживає висушування і зберігається в субстраті, на обладнанні і в залишках коренів роками. Спорангії, у яких стінка тонша, у повітряно-сухому ґрунті виживають до 11 місяців. Тому зливання розчину і заливка свіжого хворобу не закінчують: джерело залишається в системі.
Звідки він заходить:
Вода. Пітій живе в ґрунті, а отже всюди, де вода контактує з ґрунтом: у відкритих ставках, канавах, поверхневих водозаборах. Свердловинна вода зазвичай чиста від пропагул. Що робити з конкретним джерелом - у статті про підготовку води.
Субстрат і розсада. Повторне використання субстрату і підмітання підлоги назад у суміш - класичний спосіб занести інфекцію у власну розсадну зону. Зона посіву має бути найчистішим місцем виробництва, бо якість сіянця визначає всю партію.
Плоти і обладнання. Пінополістирольні плоти пористі: корінь проростає в пори, і після миття уламки коренів залишаються всередині. Новий корінь іде тими самими каналами і потрапляє прямо на залишки. Пластикові плоти дорожчі і миються нормально. Плоти, ножі, лотки і руки переносять інфекцію між зонами не гірше за воду, тому санітарія перед запуском охоплює все це разом з трубами.
Водорості і комахи. Зелений наліт годує грибних комариків і берегових мушок. Комахи ковтають спори, спори переживають їхній травний тракт і виходять з екскрементами вже в іншому лотку.
Що робити з водою, яка вже крутиться
Якщо контур спільний і злити його нереально, обробка розчину стає обов’язковою частиною системи, а не аварійним заходом.
Спочатку фільтрація, потім знезараження. Каламуть, водорості і органіка поглинають ультрафіолет, тому UV-C без попередньої фільтрації працює на частину потужності. Про дозу і UVT - у відповідній статті; тут важлива інша, менш приємна цифра. У досліді з обробкою рециркуляційного розчину дозами 19, 38, 59 і 88 мДж/см² популяція Pythium aphanidermatum знизилась з 1030 КУО/мл у контролі до 1028, 970, 610 і 521 відповідно. Тобто навіть висока доза зняла приблизно половину. UV тримає тиск інфекції, а стерильності розчину не дає, і планувати треба саме так. Розрахункова доза проти пітію в чистій воді - 30-50 мДж/см², і саме вона стоїть у статті про UV-C. Розрив між нею і результатом вище пояснюється просто: у робочому контурі вода не чиста, а джерело зооспор працює безперервно. Лампа знімає те, що через неї пройшло, а хворий корінь у цей самий час випускає нові.
Повільна піщана фільтрація показує високу ефективність проти Pythium aphanidermatum і Phytophthora cryptogea і при цьому не б’є по хімії розчину. Для невеликих виробництв це найнедооціненіший варіант.
Окислювачі: озон, перекис водню і надоцтова кислота, а також комбіновані схеми AOP. Концентрації і час експозиції - у статті про санітайзери. Загальна поправка до всіх окислювачів і до іонізації міддю: вони змінюють pH, можуть зв’язувати або осаджувати елементи живлення і бувають фітотоксичними, тому їх вводять у схему з розрахунком, а не «на всяк випадок».
Біологія. У глибоководних ставках корисна мікрофлора накопичується роками, і виробництва з баками, залитими вісім і більше років тому, працюють на здоровому корені без заміни води. Це аргумент проти звички зливати і мити все підряд: якщо патоген не занесли, стерилізувати нічого. Мікробні препарати вносять у субстрат або в розчин, механізм - у статті про мікробіологію у гідропоніці.
Хвору рослину прибирають одразу. Поки вона стоїть у баку, вона працює генератором зооспор, і кожна доба збільшує інфекційне навантаження на всю систему.
Три помилки, які коштують найдорожче
Лікувати пітій фунгіцидом широкого спектра. Препарат проти справжніх грибів не має мішені в ооміцеті. Перед проливом треба подивитись діючу речовину і переконатись, що вона з ооміцетного списку, а не сподіватись на слово «фунгіцид» на етикетці.
Злити розчин, залити свіжий і вважати питання закритим. Ооспори залишаються в субстраті, у порах плотів і в залишках коренів роками. Без обробки або заміни субстрату, миття і дезінфекції плотів і знезараження контуру наступний цикл почнеться з того ж місця.
Ставити UV і перестати слідкувати за киснем і температурою. Обробка води знижує тиск інфекції, але вхід пітію - це пошкоджений кінчик кореня. Теплий розчин з низьким DO створює такі кінчики швидше, ніж лампа встигає знімати спори.
Як зрозуміти що пітій під контролем
Корінь білий або кремовий, щільний, без слизу і запаху, кінчики живі. DO в кореневій зоні тримається близько 8 мг/л, температура розчину 20-22°C і не стрибає в спеку. Нові випади поодинокі і не йдуть хвилею по контуру після появи першої хворої рослини. Водоростей на поверхнях немає, комариків на жовтих картках одиниці.
Якщо симптоми повертаються щоцикл на тих самих місцях, справа не в розчині: шукай джерело в субстраті, плотах або розсаді, тобто там, де сидять ооспори.
Якщо хочеш розібратись глибше: UV-C у водопідготовці: доза, UVT, гідравліка і типові ілюзії ефективності - пояснює, чому одна й та сама лампа на двох виробництвах дає різний результат і як рахувати дозу під свій потік.